Останнім часом в Україні Молодій зя’вилося кілька історичних статей на польсько-українську тематику. Це матеріал Олега Снігура “Станція чужого трамвая. Союз Петлюри і Пілсудського і пошуки точок примирення в історичній пам’яті двох народів” та інтерв’ю Н.Романюк з паном Кучерепою, професором ВНУ ім. Лесі Українки “Кому заважають містки між двома берегами Бугу? про досягнення істориків України та Польщі в пошуку правди про трагедію 1940–х років на теренах Волині”.

Цитати: Сучасні українські історики значно вище оцінюють факти українсько–польського союзництва. Так, львівський історик Ярослав Грицак вважає, що Пілсудський і Петлюра були головними гравцями на східно– і центральноєвропейській сцені у 20–ті роки минулого століття, а їх союз став смертельною загрозою для існування більшовицької імперії. На думку історика, саме ці події створили в майбутнього радянського вождя Йосипа Сталіна уявлення про українців як про потенційних «зрадників», а Україну — як «поле гри» між західним капіталізмом та російським комунізмом.

За ці роки проведено 13 спільних семінарів та конференцій, у яких брали участь провідні історики обох наших держав. На деякі з них приїздили вчені інших країн, зокрема Євген Стахів із Нью–Йорка, Богдан Осадчук із Західного Берліна, із Гарварда були науковці. Результат цієї роботи — десять томів праці «Україна—Польща: важкі питання». Там сконцентровано історичні напрацювання, що охоплюють період стосунків із 1918–го по 1947 рік. У цих томах задокументовано всі наші дискусії, навіть стенограми їхні подаються. Щоб унеможливити будь–які фальсифікації. Книги видані українською та польською мовами, і багато поляків їх читають. Та багато хто читає зовсім інші праці.

Повністю читайте за посиланнями вище

Коментувати »

bohdan | 22.05.2010 | В роздiлах: Статті

Comments RSS

Новий коментар

Copyright © Ukrpol.net