Ukrpol.net

Національний Центр Культури у Варшаві оголошує конкурс на отримання піврічної стипендії у Польщі в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща “GAUDE POLONIA”. Програма “Gaude Polonia” призначена для молодих митців і перекладачів польської літератури з країн Центрально-Східної Європи.

Стипендіальна програма триватиме у Польщі з 1 лютого до 31 липня 2011 року. Відбір стипендіатів відбудеться шляхом конкурсу. Від кандидатів вимагається володіння польською мовою на початковому рівні. Заяви про участь у програмі прийматимуться до 15 жовтня 2010 року. Дізнатись більше

24 czerwca (czwartek), Klub Lokator (ul. Krakowska 27), godz. 20.00, wstęp wolny
Jutro odbędzie się pierwszy wieczór literacki z cyklu „DAGNY – OPEN MIKE”, który poświęcony będzie prezentacji twórczości pisarzy – aktualnych rezydentów nowego programu Stowarzyszenia Willa Decjusza pn. „Dagny”.

W czwartkowym (24 czerwca, godz. 20.00) spotkaniu w Lokatorze udział wezmą: Juliusz Strachota i Hubert Klimko-Dobrzaniecki (Polska), Anne Köhler i Birgit Bauer (Niemcy), Bohdana Matijasz (Ukraina), Tor  Eystein Øverås i Lisa C.B. Lie (Norwegia). Spotkanie poprowadzi  Marcin Wilk. Wstęp wolny.

BOHDANA MATIJASZ (1982, Ukraina) – poetka, tłumaczka i redaktorka w wydawnictwie i czasopiśmie „Krytyka”. Pracuje dla kijowskiej redakcji „Ukrajinskyj żurnal” (Praga), tłumaczy z polskiego i białoruskiego. Zrobiła doktorat z filozofii w Narodowej Akademii Mohylańskiej w Kijowie. W 2004 roku otrzymała nagrodę literacką wydawnictwa Smoloskyp. Obrończyni praw zwierząt, które są często bohaterami jej wierszy. Mieszka w Kijowie. Bohdana Matijasz po polsku.

DAGNY to międzynarodowy program Далi… »

18 червня о 18.00 у Книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота») відбудеться презентація польсько-українсько-німецького літературного часопису  «РАДАР». Нові тексти від Світлани Поваляєвої та Олега Коцарева, «Молескін-література» від письменниці Інни Завгородньої та художниці Наді Кельм, тексти і розмови про те, як молоді українські, польські й німецькі письменники опинилися в одному човні і куди вони разом пливуть. Модератор – Остап Сливинський
«РАДАР» публікує поезію, прозу, драматургію, репортажі, критику, есеїстику. Все, що є літературою в її широкому та мультимедійному сенсі. Друкований «РАДАР» – це тематична добірка текстів, натомість інтернет-сайт присвячений поточному та актуальному, він до того ж виконує роль інформаційного ресурсу, зосередженого на літературних та культурних новинах із трьох країн – Польщі, Німеччини та України.
Серед авторів «РАДАРУ» вже сьогодні є яскраві письменники та критики, які формують атракційне та сучасне обличчя своїх літератур: Тімо Берґер, Ян Бьотхер, Керстін Прайвус, Адріан Касніц (Німеччина), Евґеніуш Ткачишин-Дицький, Тадеуш Домбровський, Йоанна Павлюськєвіч, Юліуш Страхота (Польща), Таня Малярчук, Сергій Жадан, Богдана Матіяш, Павло Коробчук (Україна).
Видавець часопису – Асоціація «Вілла Деціуша»

На міжнародному фестивалі мистецтв «Fort.Missia 2010» розпочнуться зйомки музичного мистецького фільму «SZKLARNIA» («Теплиця»). Цей фільм є проектом польського арт-рок колективу «КОКА», котрий виступатиме на фестивалі.

Об’єктом зйомок стануть унікальні фортифікаційні споруди, фестивальне дійство та найголовніше – ідея фестивалю: «спільна творчість митців різних країн на руїнах війни». Очікується, що до творення фільму доєднається «легенда львівського року» гурт  «Мертвий Півень», – українські та польські музиканти кілька місяців обговорюють спільний проект.

Польський колектив, який вже три роки працює над фільмом, вирішив знімати відео в Україні. «Це історія про любов, а саме слов’янську любов (найкрасивішу і найчистішу). Після довгих обговорень, ми прийшли до висновку, що найкращим місцем, де можна знімати цей фільм, є Україна. Країна, котра безліч разів захоплювалась сусідами, століттями була позбавлена незалежності, чисто слов’янська країна, чий народ був пригноблений протягом багатьох років, і тільки велике божевільне кохання не зруйнувалось під впливами ззовні». Далi… »

У електронній бібліотеці на проталі Буквоїд опубліковано уривки з роману Марека Краєвського “Привиди в місті Бреслау”:

Рюґенвальдермюнде, вівторок 9 вересня 1919 року, полудень

Еріка стиснула зуби. За мить вона повільно опустилася на Мокка і втулила обличчя між його шиєю та ключицею. Вона важко дихала. Мокк відгорнув з її скроні вологе волосся. За хвилину її заціпеніння минуло й вона сповза з тіла Ебергарда на постіль.

– Добре, що ти не кричала, – сказав він, насилу опанувавши тремтіння голосу.

– Чому? Далi… »

ПРОГРАМА ДНІВ ПОЛЬСЬКОГО КІНО – 2010

 Matios dopuszcza do głosu niemą Hucułkę, która w oczach społeczności  wiejskiej uchodzi za chorą na umyśle. Darusia nazywana Słodką, czasem i głupią, nosi znamiona ludowej świętej. Jest naznaczona chorobą – koszmarnymi bólami głowy, które może zneutralizować jedynie woda. Autorka stwarza wyraziste i symboliczne sceny, w których dziewczyna obwinięta chustkami, wlecze się przez wieś jak męczennica, wraz z tłumem gapiów, aby rytualnie zanurzyć się w wodzie. Istotne jest też to, że główna bohaterka nie urodziła się niema, a sama pod wpływem makabrycznych wydarzeń z przeszłości, przestała mówić. „Ona tak starannie ukrywała, że umie mówić, iż czasem sama nie wierzyła, że jest inaczej. Zamykała drzwi, zasłaniała okna, dwoma palcami wyciągała język, brała lustro i patrzyła, patrzyła, jakby czekała, aż słowa same wyjdą z gardła na piechotę. Język był długi, czerwony. Darusia tarmosiła go tu i tam – ani jednego dźwięku”.

Fabuła powieści rozgrywa się na tle wielkiej historii. Ukazuje społeczność Hucułów po II wojnie światowej. Matios przedstawia jak historyczne wydarzenia przełamują się w psychice prostych, bezbronnych ludzi. Sama autorka jest Hucułką urodzoną na Bukowinie, a w swoich powieściach („Nacja”, Rzeszów 2006)  powraca do jednego regionu geograficznego – Karpat Wschodnich.

Далi… »