Ukrpol.net

Цього року спеціальна нагорода популярного польського видання Політика була вручена Т.Ружевичу, “великому поету, з вдячністю за уроки проникливого погляду на дійсність і мову, якою ми її змальовуємо, за високі вимоги до читача. …за вірність поезії і собі”.

Тадеуш Ружевич (Tadeusz Różewicz) — польський поет, письменник, драматург і сценарист. Один з найвідоміших у світі сучасних польських письменників, лауреат численних премій (зокрема Нагороди ім. Владислава Реймонта у 1999 р., премії Ніке у 2000 р.), почесний доктор кількох університетів Польщі, член академій мистецтв Німеччини. Народився 9 жовтня 1921 у місті Радомсько, в роки війни брав участь у партизанському русі, пізніше вивчав історію мистецтв у Яґеллонському університеті (1945-47), кіно у Лодзі (1948-49), подорожував до Чехії, Монголії, Угорщини, Франції. Від 1968 року мешкає у Вроцлаві. Здобув популярність збіркою віршів Niepokój (Занепокоєння, 1947). Як драматург дебютував у 1960 р. із п’єсою Kartoteka (”Картотека”).

«Якщо поезія – це мова сенсу, то до мене напряму зі сторінок збірки Ружевича промовляла саме поезія. Я перечитував «Оповідання про старих жінок», і від перших слів зізнання поета в любові до старих бридких злих жінок і до останніх слів вірша, де з’являється усмішка молодої дівчини, відчував себе у вирі впізнаваних асоціацій. … Ружевич показав мені, що поезія не лише в дівочих принадах, а й у зморшках старих жінок. Показав, не прикрашуючи свої зрозумілі слова жодною літературщиною. Раптом я зрозумів, що поезія не лише в чомусь надзвичайному, а й у тому, що здається повторювальним і цілком звичним. Я зрозумів, що не конче шукати поезію в несподіваних сполученнях слів і рідкісних римах. Вона – довкола і в мені, та потрібно стати настільки прозорим, щоб межа між мною і нею зникла, і поезія проходила крізь мене без перешкод. Я відчув, що навіть записувати її необов’язково – варто якнайповніше жити нею, споживати її, як хліб наш щоденний, і намагатися бути справжнім, не паперовим, не пластиковим. Пізніше прийшов час на знайомство з більшим обсягом поезії Ружевича, а також з його прозою і драматургією. І завжди під час читання було відчуття – це саме те, що треба і чого так бракує українській (принаймні тій, що друкувалася в офіційних виданнях) літературі.» – слова українського поета Віктора Неборака, його публікація про Ружевича минулого тижня з’явилася в рубриці письменницькі блоґи на сайті Літакценту.

Анна Нашіловська «Поетична формула Ружевича була найбільш виразною відповіддю на моральні потрясіння ІІ світової війни. … Ружевичів вплив на всю післявоєнну польську поезію триває, незважаючи на зміни стилів, з’яву набагато молодших поколінь, тематичні зсуви і віддалення у часі від досвіду війни. Тут уже йдеться не про війну, а про життя на землі, спустошеній черговими катаклізмами, видертій з міту, де перманентно порушено почуття безпеки».

У 2007 році видавництво Літопис видало повість Тадеуша Ружевича “Смерть у старих декораціях” у перекладі Ярини Сенчишин. Придбати книгу можна тут

поетичні переклади авторства Юрія Завадського читаємо тут

також дивимося сайт, присвячений Т. Ружевичу (польською)