Ukrpol.net

Малґожата Хіллар народилася 19 серпня 1926 року. Справжнє ім’я – Яніна Кристина Хелена Хіллар.
Спочатку свої твори підписувала як Малґожата (Маргарита), потім так уже і лишилося.
Писала переважно інтимну лірику.
Почала навчання у гімназії у Старограді Ґданському. Під час окупації продовжувала навчання на таємних курсах у Варшаві. У 1945-1946 роках перебувала на чиновницькій роботі у Бидґощі. Екзамен на атестат зрілості склала екстерном у 1946 році у Ченстохові. Закінчила юридичний факультет Вашавського університету.
Дебютувала як поетеса публікацією поезії “Слова” у “Новій культурі” у 1955 році. Перший том поезій “Глиняний глечик” вийшов у 1957 році.
Чоловіком Малґожати був відомий критик і поет Збіґнєв Бєньковський. У 1962-му (за іншими даними у 1963 році) народився син Давид. Разом із чоловіком виїхала стипендіатом до США. Перед поверненням до Польщі у 1970 році відвідала Францію, Голандію та Німеччину. У 1967-му випустила томик поезій “Чекання на Давида”, присвячений сину. У 1970-му ж році розлучилася з чоловіком. 1972-й – випустила “Вибрані поезії”. Після чого взяла тривалу паузу. Далi… »

Повість польської письменниці Ізабелли Сови „Терпкість вишні” – друга у циклі „ягідної трилогії”.
Головна героїня виросла під тиском авторитету батьків. Навіть обираючи свій шлях у житті, вона боїться сперечатися з батьками, чинити по-своєму. За бажанням честолюбного батька її назвали Вишеславою – на честь польської поетки, лауреатки Нобелівської премії Шимборської. Однак майже всі називають дівчину – Вишня. Вона вступає до університету, але потім довго не наважується розповісти вдома, що змінила факультет, а згодом залишила навчання. Назви факультетів – іронічні: СНОБ – Сучасне Неспростовне Оповідання Бредні, КАША – Капітальна Абсолютизація Шельмівства та Ахінеї. Героїня змінює більш престижний, на думку батьків, на „посередній”. Загалом повість – ілюстрація згубності амбіцій та „комплексу відмінника” зокрема Далi… »

Нещодавно дочитала повість польської письменниці Ізабелли Сови «Смак свіжої малини» – першу частину «ягідної трилогії» («Смак свіжої малини», «Терпкість вишні», «Тістечка з ягодами»). Слід сказати, що авторка любить «смачно» називати свої книжки. Наприклад, «Зелене яблучко» («Zielone jabłuszko») – ще одна її повість.
Книжки трилогії купила кілька років тому, але черга до них дійшла тільки тепер, незважаючи на соковитість і привабливість обкладинок.
Щодо повісті «Смак свіжої малини». Твір перекладали з польської. Багато полонізмів, що повторюються, від чого й мова повісті видається одноманітною. Можна було б один раз скористатися й польським словом, а в інших реченнях замінити його, дібравши два-три українських синоніми. Та навіть незважаючи на це, «Смак свіжої малини» читається легко.
Повість для тих, хто хоче розслабитися. Глибокої філософії – немає. Кілька думок, які можна було б виписати й за нагоди процитувати – є. Книжка «про життя». На першому плані Далi… »

Жінка, письменниця, громадський діяч, політик – в одній особі.
Мануела Ґретковська – полька. Народилася у 1964 році. Закінчила філософський факультет Ягелонського університету. Багато подорожувала, жила у різних країнах. Кілька років вивчала у Парижі антропологію у Вищій школі соціальних наук. Жила у Швеції. Бувала в Індії, Китаї, Австралії, на Сейшельських островах. Знову повернулася до Польщі.
Життєву позицію висловлює у своїх творах. І не тільки. Пані Ґретковська заснувала Партію жінок. Її не влаштовує, що політичним життям керують чоловіки. У 2007 році ця партія балотувалася до польського парламенту. Далi… »

Чого варте людське життя на борту літака, що за мить вибухне в повітрі над Атлантичним океаном? Чого узагалі те життя варте, якщо тобі, скажімо, трохи за сорок, існуєш ти з дрібних підробітків, бо мистецтво твоє виявилося надто герметичним і непопулярним, та й творити ти вже давно припинив, стаючи поволі самотнім п’яницею із примітивними розвагами у супроводі порно? А саме таким є життя Кристіана Апостати, головного героя книжки. За будь-якими критеріями його можна вважати невдалим і втраченим, сам герой, здається, не мав би чого заперечити такому твердженню, бо навіть свій політ до США на запрошення якоїсь арт-агентції вважав абсолютною випадковістю. Інстинктивно тікаючи у власні спогади, він починає усвідомлювати: усе вартісне з ним колись уже відбулося, тепер “лиш різні версії повернення до минулого давали йому замінник щастя, короткого, але цілком змістовного”. І якщо правда, що у смертну мить перед очима людини проминає усе її життя, то це книга саме про цю невідворотну мить.
Усе, як завжди, починалося з дитинства й дорослішання. Навчання у католицькому ліцеї Св. Августина вдало поєднувалося з дискотеками у назаретянок, а тітчине виховання – зі смаком пивної Далi… »

18 червня о 18.00 у Книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота») відбудеться презентація польсько-українсько-німецького літературного часопису  «РАДАР». Нові тексти від Світлани Поваляєвої та Олега Коцарева, «Молескін-література» від письменниці Інни Завгородньої та художниці Наді Кельм, тексти і розмови про те, як молоді українські, польські й німецькі письменники опинилися в одному човні і куди вони разом пливуть. Модератор – Остап Сливинський
«РАДАР» публікує поезію, прозу, драматургію, репортажі, критику, есеїстику. Все, що є літературою в її широкому та мультимедійному сенсі. Друкований «РАДАР» – це тематична добірка текстів, натомість інтернет-сайт присвячений поточному та актуальному, він до того ж виконує роль інформаційного ресурсу, зосередженого на літературних та культурних новинах із трьох країн – Польщі, Німеччини та України.
Серед авторів «РАДАРУ» вже сьогодні є яскраві письменники та критики, які формують атракційне та сучасне обличчя своїх літератур: Тімо Берґер, Ян Бьотхер, Керстін Прайвус, Адріан Касніц (Німеччина), Евґеніуш Ткачишин-Дицький, Тадеуш Домбровський, Йоанна Павлюськєвіч, Юліуш Страхота (Польща), Таня Малярчук, Сергій Жадан, Богдана Матіяш, Павло Коробчук (Україна).
Видавець часопису – Асоціація «Вілла Деціуша»

Чи сучасній літературі потрібний сюжет у традиційному його розумінні? Чи ми маємо нині час, щоб поринути у кількасотсторінковий роман і чи комусь ще хочеться стежити за розказаною в такому романі реалістичною історією? Чи можлива нині література, що не прагне формального новаторства, не намагається шокувати та створювати скандал, така, що просто оповідає про життя, зворушує читача та спонукає його думати? Судячи з найгучніших польських дебютів останніх років, можна зробити висновок, що традиційна, сюжетна проза відходить на другий план і поступається місцем літературі, замішаній на скандалі й експерименті.

Втім, проза Ольґи Токарчук, Павла Гіле, Євстахія Рильського чи Вєслава Мислівського потверджує, що й сучасна література — це, насамперед, мистецтво розповідати історії. Історії цікаві, драматичні, сумні, міфічні, гротескові Далi… »

Знавець тонкощів жіночої душі, автор «Самотності в мережі» та інших бестселерів відвідає Київ з нагоди відкриття другого магазину мережі «Читай-город».
Візит одного з найвідоміших сучасних польських письменників до столиці відбудеться 28-29 травня.
28 травня о 19:00 в книжковому клубі «Читай-город» у ТРЦ «Dream Town» (Оболонський проспект, 1Б) відбудеться зустріч Януша Вишневського з читачами.
29 травня о 14:00 польський прозаїк зустрінеться з читачами в новому книжковому клубі «Читай-город» за адресою вул. Б.Хмельницького, 3Б.

Це перший візит Вишневського до України. Януш Леон Вишневський – один із найпопулярніших письменників Польщі. Він був моряком риболовного флоту, потім закінчив університет, здобув ступінь доктора інформатики та доктора хімічних наук. Живе у Франкфурті-на-Майні, займається молекулярною біологією, літературу вважає своїм хобі. Минулого року у видавництві «Фоліо» вийшов український переклад збірки оповідань Вишневського «Коханка».

Книгарня “Є” запрошує Вас на презентацію польсько-німецько-українського часопису “Радар” за участі львівських авторів Наталки Сняданко та Остапа Сливинського, яка відбудеться 17 травня (просп. Свободи 7, поч. о 18.00). Далi… »

У п’ятницю 14 травня Ви матимете нагоду побачити та послухати видатного польського поета сучасності Богдана Задуру. Зустріч відбудеться у рамках V міжнародного фестивалю поезії «Київські лаври». Серед учасників заходу Андрій Бондар, Микола Рябчук та Андрій Любка (поч. о 18:00, вул. Володимирська 57, Великий зал Київського будинку вчителя).

Богдан Задура (18.02.1945) народився у містечку Пулави на заході Польщі. Вивчав філософію у Варшавському університеті. Нині головний редактор часопису “Творчість”, багаторічний учасник редколегії квартальника “Акцент”, співпрацює з багатьма культурними та літературними періодичними виданнями Польщі. Також пише прозу, літературно-критичні есеї, перекладає з англійської, російської, угорської та української, зокрема з таких авторів, як Ю. Андрухович, А. Бондар, С.Жадан, В. Махно, Д. Павличко.

Українською мовою видано книгу “Богдан ЗАДУРА. Поет розмовляє з народом” (Пер. з пол.: Д.Павличко, М.Рябчук, А.БОНДАР / Передмова Д.Павличка. Післямова А.Бондаря – Х.: Фоліо, 2007. – 187 с.)

Також читайте інтерв’ю з Богданом Задурою

“Крізь час і простір: читання світової поезії в оригіналах” – серія літературних вечорів у книгарні “Смолоскип” (м. Київ, вул. Межигірська, 21), покликаних задовільнити інтерес вдумливої аудиторії до іноземної поезії, читаної мовою оригіналу. В активі проекту “Крізь час і простір” уже є вечори англійської, французької, німецької, австрійської, японської поезії, американської поезії ХІХ та ХХ ст., турецької поезії, поезії мовою фарсі, новогрецькою мовою а також вечори сучасної німецькомовної та французької поезії. Цієї середи глядачів та слухачів очікує другий вечір польської поезії (автори – Рафал Воячек, Тадеуш Домбровскі та Войтек Вонковскі; вірші читатимуть Лесь Белей, Василь Лозинський та Анна Лазар). В доповнення до традиційного формату вечорів серії “Крізь час і простір” відбудеться презентація антології “Солістки. Антологія поезії жінок 1989-2009″.
Початок о 18:30

У першому блоці текстів і візій, серед іншого:

• уривок з нового роману Сергія Жадана
• інтерв’ю з Богумилою Бердиховською
• верлібри Іздрика
• переклади Маріуша Сєнєвіча (PL) та Бйерна Бікера (DE)
• світлини Юрка Дячишина
• рецензії та поточні літературні новини з Нашої Частини Європи

Запрошуємо читати і коментувати http://www.e-radar.pl/

Матеріал надано порталом ЛітАкцент. Розмовляв Анатолій Івченко.

Марек Краєвський народився 1966 року у Вроцлаві. За освітою філолог-класик. З 2007 року – професійний письменник.

Дебютував у 1999 році романом «Смерть у Бреслау», який розпочав серію ретро-детективів про Ебергарда Мокка, яка складається з п’яти книжок: «Смерть у Бреслау», «Кінець світу в Бреслау» (2003), «Привиди в місті Бреслау» (2005), «Фортеця Бреслау» (2006), «Чума в Бреслау» (2007). Разом із Маріушем Чубаєм написав два детективні романи: «Проспект самогубців» (2008) та «Цвинтарні троянди» (2009).

Роман «Голова Мінотавра» започатковує новий, львівський цикл із головним героєм, комісаром Едвардом Попельським. Книжки М. Краєвського перекладено 18 мовами. Українською побачили світ: «Кінець світу в Бреслау» (2007), «Смерть у Бреслау» (2009), «Голова Мінотавра» (2009) – всі в перекладі Божени Антоняк. Марек Краєвський – лауреат численних премій, серед яких: «Труп у шафі» 2003 року за найкращий польський детектив року, премія «Нижньошльонський діамант» за 2003 р., «Паспорт Політики» (2005), Премія книготорговців «Вітрина» за кращу книжку 2005 року, премія «Великого Калібру» за найкращий детективний роман 2003 року. За внесок у промоцію власного міста його було обрано Послом Вроцлава. 2009 року ім’я головного героя бреславських романів М. Краєвського Ебергарда Мокка запатентоване як торгова марка.

—  У листопаді 1999 року побачив світ Твій перший роман «Смерть у Бреслау», віднедавна доступний також в українському перекладі. Яким було це десятиліття для Тебе?
— Протягом цих років, що проминули відтоді, сталося чимало змін. А найголовнішою є та, що я став професійним письменником. Вісім років від моменту дебюту я намагався поєднати дві життєві ролі: роль письменника й роль науковця, викладача класичної філології, а конкретніше латинської граматики у Вроцлавському університеті. Мені було дуже важко погодити ці обидві професії. І у 2007 році я вирішив Далi… »

Уже 17-й раз поспіль польський журнал “Політика” вручає діячам культури так звані “паспорти Політики”. Це одна з найпрестижніших премій у країні. Цьогорічними її лауреатами стали:

у галузі кіно: Борис Ланкош – за фільм “Реверс“. Ксавер Жулавскі – за “Польсько-російську війну під біло-червоним прапором” (екранізація роману Дороти Масловської);

театр: Сандра Коженяк – за роль Мерлін Монро у спектаклі “Персона. Триптих/Мерлін” (режисер Крістан Лупа, Варшавський драматичний театр)

література: Пйотр Пажінскі – за свій літературний дебют “Пансіонат”

мистецтво: Кароль Раджішевскі – за виставку “Пісь-пісь на тортик”

класична музика: Барбара Висоцка – за інсценування в Національному оперному театрі “Падіння будинку Ушерів” Філіпа Гласа

популярна музика: L.U.C., Лукаш Ростковскі – за альбом “39/89 Zrozumieć Polskę” (39/89 Зрозуміти Польщу)

спеціальна нагорода “Творець культури” була вручена Павелу Альтгамеру “за витривале і послідовне доведення, що мистецтво можна творити завжди та усюди” (про одну скульптуру Альтгамера ми вже писали)

Takich tłumów jak wczoraj na prezentacji nowej książki O. Zabużko, jeszcze w ksiągarni ‘ye’ (Kijów) nie widziałam. Już pół godziny przed spotkaniem nie było szans na wejście do sali i zajęcie siedzącego miejsca. Organizatorzy przewidzieli sytuację i zorganizowali dodatkowy telewizor w drugiej sali, w którym pokazywano relację na żywo. A to co się działo przy stoisku z książkami i kasach przypominało szaleństwo. Każdy kupował od razu minimum dwie książki, a byli tacy którzy brali po cztery, pięć sztuk. Będzie to chyba najbardziej popularny prezent na nadchodzące święta, bo nie wiem jak inaczej to wytłumaczyć.

Jeszcze trzy lata przed powstaniem książki Niemcy wykupili prawa do przekładu. Tłumacz pracował niemal równocześnie z autorką, dlatego niemieckie tłumaczenie będzie prezentowane już w październiku 2010 roku we Frankfurcie. Rosyjska tłumaczka Zabużko przygotowuje się do pracy, trwają też rozmowy z wydawcą polskim, węgierskim, szwedzkim i holenderskim.

Najnowsza powieść, nad którą Zabużko pracowała od wiosny 2002 roku, obejmuje Далi… »

Матеріал надано порталом ЛітАкцент. Текст і фото – Анатолій Івченко

Хоча «18 Вроцлавські промоції хороших книжок» тривали від 3 до 6 грудня 2009 року, для мене цей ярмарок розпочався ще 29 листопада, коли журі конкурсу «Перо Фредро», до якого запросили й мене, розпочало своє засідання. Оскільки в подібній ролі я був кілька разів на львівському Форуму видавців, то порівняння зринали постійно. Далi… »

Znany w Polsce ukraiński pisarz i poeta Serhij Żadan 12.12. otrzymał nagrodę literacką im. Josepha Conrada, a 13.12. ożenił się!

O nagrodzie literackiej im. Josepha Conrada pisaliśmy już wcześniej. Zainicjował ją Polski Instytut w Kijowie w 2007 roku, kiedy to laureatem został Taras Prochaśko. W 2009 roku przyznano nagrodę po raz drugi. Z nadesłanych tekstów polsko-ukraińskie jury w składzie:  Bogumiła Berdychowska, Oleksandr Bohuckij,  Aleksandra Kowal, Jerzy Onuch, Taras Prochaśko i Lidia Stefanowska, wybrało trzech laureatów: Serhija Żadana, Natalkę Śniadanko i Tanię Malarczuk. Główną nagrodę, czyli 3000 euro i półroczny staż w Polsce od 1.02.-31.07.2010 w ramach programu GAUDE POLONIA, przyznano Żadanowi . Po polsku jego książki ukazują się nakładem Wydawnictwa Czarne.

Natomiast 13.12, czyli na ukraińskie andrzejki, Żadan ożenił się z sympatyczną brunetką Iryną Kuniceną. Stroną muzyczną  wesela zaopiekowała się charkowska grupa „Sabaki w kosmosi”. Na przyjęciu obecni byli muzycy, wydawcy itd…itd… Goście śpiewali, tańczyli, brali udział w konkursach,  przebierali się w kostiumy, pili za zdrowie młodych i brali udział w dyskusji poświęconej przyszłym nazwiskom narzeczonych.

To drugi ślub Serhija Żadana. Jego pierwszą żoną była reżyserka z charkowskiego teatru Arabeski Switlana Oleszko, z którą ma syna Iwana.

Od wczoraj do 16 grudnia 2009 roku w Świetlicy Krytyki Politycznej w Gdańsku odbywa się tydzień ukraiński pod hasłem Zrozumieć Ukrainę. W  jego ramach zaplanowano cykl spotkań m.in. z Jarosławem Hrycakiem, Jurijem Andruchowiczem, Mykołą Riabczukiem i Adamem Wiedemannem a także projekcje ukraińskiego kina. W styczniu 2010 roku odbędą się wybory na Ukrainie, które uważane są za kluczowe nie tylko dla przyszłości młodej ukraińskiej demokracji, ale całego regionu. Tymczasem obserwatorzy życia kulturalnego i politycznego coraz więcej mówią o zmęczeniu i stagnacji we współpracy Polski i Ukrainy, związanej z rozczarowującymi następstwami pomarańczowej rewolucji.

Program spotkań

Jedna czy wiele Ukrain? Demokracja czy oligarchia?

Ukraińskie rodowody i ukraińskie tożsamości. Ukraina wobec Rosji i wobec Polski, wobec świata i Europy. Ukraińska Powstańcza Armia i Armia Czerwona. Donieck i Lwów. Lwów etniczny i symboliczny, polski Wołyń i zagłada Żydów. Te kluczowe dylematy i dramaty nowoczesnej Ukrainy stanowią oś pasjonujących i odważnych rozmów, jakie Iza Chruślińska przeprowadziła z Jarosławem Hrycakiem.

Wstęp do książki napisał Adam Michnik.

Dalej

.

Wczorajszy wieczór w zatłoczonym klubie Boczka Avenue ropoczął sezon slamów poetyckich w Kijowie.  Był to pierwszy slam po wakacyjnej przerwie. Zjawiło się mnóstwo ludzi, przeważnie studentów.  Do stolicy zjechali się slamerzy z całej Ukrainy, od Iwano-Frankowska po Charków. Poezja zabrzmiała po ukraińsku, rosyjsku i białorusku. Po dwóch etapach publiczność za pomocą kartek z punktami zakwalifikowała do finału trzech uczestników: Pawlo Korobczuka (Kijów), Paszę Mieskalina (Charków) i dziewczynę, którą  na kijowskim slamie widziałam po raz pierwszy i w ogóle jej nie zapamiętałam. Pojedynek wygrał po raz kolejny Pawlo Korobczuk, który jest najbardziej znanym slamerem w całym kraju. Niestety póki co nie można go poczytać po polsku, co jest dla mnie trochę absurdalne. Poniżej fotoreportaż:

Далi… »

Злочин і астролог
Інтерв’ю Агнєшки Вольни-Грамкало
У цьому моєму детективі найважливішим є гнів. Його відчуває похилого віку смішна жінка, яка не дуже знає, що з ним робити. Розмова з Ольгою Токарчук про її нову повість «Тягни свій плуг по кістках померлих».
-         Ти коли-небудь бачила труп?
-         Бачила, але мені не подобається це слово – труп. Я віддаю перевагу «тілу»; і так вживаю у книжці. «Труп» опредметнює.
-         Що тебе здивувало?
-         Величезна різниця між живим  і мертвим тілом. І думка про те, що мусить бути щось, що є причиною цієї різниці.
-         А мертвих звірів бачила? Далi… »

To nowa antologia esejów, jaka ukazała się nakładem Wydawnictwa Czarne. Wśród trzynastu autorów zaproszonych do współpracy znajdują się Serhij Żadan i Andrzej Stasiuk.
“Fascynujący temat i trzynaścioro świetnych autorów. Efekt? Jedne z najlepszych opowieści o Morzu Czarnym, jakie kiedykolwiek powstały”.
Andrzej Brzeziecki, “Nowa Europa Wschodnia”

Więcej

.

Цьогорічний лауреат премії Nike, автор десяти поетичних збірок і однієї книги прози Е. Ткачишин-Дицкі розповідає про маму, про Норвіда і про вірші.

Деякі вірші опубліковано в перекладі українською у новому номері журналу Київська Русь.

читати журнал ТУТ

W dniach 19-21 listopada 2009 roku w  Instytucie Filologii Słowiańskiej Uniwersytetu Wrocławskiego  odbędzie się konferencja  “Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich. Ciało”. Obrady zaplanowano w sekcjach: plenarnej, rosyjskiej, bohemistycznej, południowosłowiańskiej i ukraińskiej. Poniżej program sekcji ukraińskiej.

http://www.ifs.uni.wroc.pl/pliki/5.Sekcja%20ukrainska.pdf

Andrij Lubka po polsku