Ukrpol.net

Адам Сталони-Добжанський (пол. Adam Stalony-Dobrzański, *1904, Мена, Чернігівська губернія — †1985, Краків) — польський художник, графік, реставратор пам’яток мистецтва, професор Краківської Академії мистецтв.

Твори Адама Сталони-Добжанського — це композиції на сакральну тему, створені для понад 50 католицьких костелів, православних церков та храму євангелістів. Серед них мозаїки та, передусім, понад 220 вітражів, на яких представлено повну іконографію християнського мистецтва.

Виставка експонуватиметься з 20.10 до 30.11. 2011 року у пам’ятці архітектури ХVІІІ ст. «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» за адресою: вул. Володимирська, 24 т.(044 )2782083, 2796053

stalony-dobrzanski.info (сайт дуже гарний: є роботи Добжанського, багато інформації про самого митця. Щоб потрапити на нього треба кілька разів клацнути “далі” внизу сторінки з лоґотипами спонсорів)

26 травня в дніпропетровському арт-центрі Я Галерея відбудеться чергова лекція-бесіда з історії сучасного мистецтва Олени Годенко-Наконечної «Абстракціонізм та творчість Казиміра Малевича». Під час зустрічі можна буде дізнатися, чому абстракціонізм претендує на «вищість» в ієрархії світового малярства, що таке супрематизм, чи може «Чорний квадрат» Казиміра Малевича конкурувати з творами Шишкіна та чому українці, поляки і росіяни не можуть поділити між собою його славу, а також про те, який крутий поворот долі відбувся в житті 30-річного Василя Кандинскього, як голландець Піт Мондріан створював новий напрямок «неопластизизму», а американець Джексон Поллок вирвав пальму першості у абстракціоністів Європи.

Лекція відбудеться 26 травня о 19.00 на Гусенка, 17.
Вхід безкоштовний. Попередній запис за телефонами 713 5 713, 067 622 29 92 або на e-mail ks@yagallery.com.ua

До експозиції виставки „Польська школа плаката та її послідовники” включено 33 оригінальні плакати на теми кіно, театру, загальної культури, що були створені у 1968-2007 рр. Авторами представлених робіт є видатні майстри польського плаката Роман Цєслевич, Ян Лєніца, Ян Млодоженєц, Анджей Понґовський, Стасис Ейдригевичус, Генрик Томашевський, Вальдемар Свєжи, Францішек Старовєйський та послідовники класичної традиції – Вєслав Вакульський і Віктор Садовський.

Роман Цєслевіч (1930, Львів – 1966, Париж) – один з найкращих представників мистецтва плаката 20-го сторіччя, ілюстратор, фотограф. Вважається одним із засновників польської плакатної школи. Цєслевіч мав більше ста персональних виставок у різних країнах світу. Його роботи представлені у музеях Польщі, Франції, Німеччини, Голандії, Шеції, США.

Стасис Ейдріґевичус народився 1949 року у Литві в польсько-литовській родині, а з 1980 року мешкає у Польщі. Він митець-на-всі-руки-майстер, його творчість охоплює малярство, графіку, ілюстрацію книг і оформлення обкладинок, плакат, фотографію, інсталяції, кіно і театр. За плакат до фільму Анджея Кійовського “Маскарад” (”Maskarada”) отримав престижні нагороди – Американської академії кінокритиків і премією ім. Ципріана Норвіда у Польщі. Стасис став першим лауреатом однієї з найвагоміших премій у Польщі – у 1993 році отримав Паспорт “Політики” у галузі мистецтва (”За сукупний творчий доробок, а особливо у сфері плакату, книжкової ілюстрації, графіки”). Його праці знаходяться у музеях Європи, США і Японії, а також у приватних колекціях.

Відкриття виставки 11 травня (середа), 17:00
Національна Академія Мистецтв України (Київ, вул. Воровського, 20)
Виставка працює з 10:00 до 18:00

Премія імені Казимира Малевича заснована 2008 року з нагоди 130-річчя від дня народження митця. Премія, ініціатором котрої став Польський Інститут у Києві, – свідчення пам’яті та визнання Казимира Малевича – митця польського походження, що народився у Києві.
Премія ім. Малевича вручається раз на два роки митцеві віком до 40 років, що народився/лася в Україні, незалежно від актуального місця перебування, за його/її внесок у розвиток сучасного мистецтва особливо підкреслюючи якість, майстерність, досягнення, значення. Обмежень щодо освіти, творчих напрямків, участі або її відсутності у творчих об’єднаннях немає.

Наразі відомі імена фіналістів Премії. Ними стали

Скульптура, перформенс, відео, інсталяція.. Альтхамер – сучасний європейський митець. А Людвіґський форум мінародного мистецтва – не просто музей. Тут, в першу чергу, облаштовано простір, в якому можуть бути представлені й поєднані різні форми сучасного мистецтва – живопис і фотографія, театр, музика, кіно, танець, поезія. Саме тут від 12 грудня цього і до 20 лютого наступного року проходитиме виставка Павела Альтхамера “Золотий лицар”, яка представлена однойменним фільмом і скульптурою. Крім того, паралельно в одному з ахенських соборів розміщено його нову інсталяцію.

Виставка у Людвіґському форум – це теж частина отриманої Альтхамером премії “Kunstpreis Aachen”. Нагорода присуджується раз на два роки за “значний і тривкий вплив на міжнародний мистецький простір”.

Лінки:

• ukrpol.net про скульптуру Павела Альтхамера
• досьє польською та англійською на culture.pl
• Paweł Althamer at culturebase.net
• малюнок Пола Раяна (Paul Ryan) з tate.org.uk

про подію

Анда Роттенберг – відома критик, кураторка та авторка книжок про сучасне польське мистецтво. Довгий час була однією із найвпливовіших постатей у польському арт середовищі. У 80-ті вона була причетна до формування найважливіших митців того періоду, підняла професійний рівень кураторства, працювала у впливових державних інституціях. Виставки, організовані нею, були справжніми культурними подіями, нерідко зі скандальним присмаком. Так було із виставою Пйотра Укланського „Нацисти” (2000). На виставці були представлені фотографії з фільмів про Другу світову війну, на яких відомі актори були зображені у ролях гітлерівських офіцерівч. Виставка мала на меті показати, як відбувається підсвідома ідеалізація образу нациста. Після того, як актор Даніель Ольбрихський увірвався до виставкового приміщення із шаблею та порізав кілька фотографій, у тому числі свої та Яна Енглерта, про виставку заговорила уся Польща. Далi… »

Уже 17-й раз поспіль польський журнал “Політика” вручає діячам культури так звані “паспорти Політики”. Це одна з найпрестижніших премій у країні. Цьогорічними її лауреатами стали:

у галузі кіно: Борис Ланкош – за фільм “Реверс“. Ксавер Жулавскі – за “Польсько-російську війну під біло-червоним прапором” (екранізація роману Дороти Масловської);

театр: Сандра Коженяк – за роль Мерлін Монро у спектаклі “Персона. Триптих/Мерлін” (режисер Крістан Лупа, Варшавський драматичний театр)

література: Пйотр Пажінскі – за свій літературний дебют “Пансіонат”

мистецтво: Кароль Раджішевскі – за виставку “Пісь-пісь на тортик”

класична музика: Барбара Висоцка – за інсценування в Національному оперному театрі “Падіння будинку Ушерів” Філіпа Гласа

популярна музика: L.U.C., Лукаш Ростковскі – за альбом “39/89 Zrozumieć Polskę” (39/89 Зрозуміти Польщу)

спеціальна нагорода “Творець культури” була вручена Павелу Альтгамеру “за витривале і послідовне доведення, що мистецтво можна творити завжди та усюди” (про одну скульптуру Альтгамера ми вже писали)

У польській столиці з’явився новий і дуже незвичний пам’ятник. “Ґума знову на районі”, пишуть варшавські газети. “Диви, який смішний чувак”, тішаться діти. Не художник і не поет, а тим більше не державний діяч, проте, кажуть, без нього нині важко уявити Прагу (історичний район на правому березі Вісли). На розі Стальовей і Чиншовей ледь тримається на ногах місцева легенда – Ґума. Ніхто не пам’ятає його тверезим, у пляшці він і знайшов свою смерть. Тому зовсім не випадково монумент створено з еластичного матеріалу, а постаментом йому слугує пружина.

Ідея скульпутри та її втілення належить підліткам, з якими працює Виховний центр “Прага-Північ”, і відомому митцеві і перформеру Павелу Альтхамеру.

Od 16 grudnia do końca stycznia 2010 roku w Kawiarni Muzeum Narodowego w Warszawie można obejrzeć fotografie z wykopalisk Polskiej Misji Archeologicznej zatytułowane Tyritake – antyczne miasto na kresach.

Muzeum Narodowe w Warszawie po 50 latach ponownie rozpoczęło wykopaliska w Kerczu na Krymie. Polska Misja Archeologiczna „Tyritake” tym razem pracuje na terenie antycznego greckiego miasta o takiej właśnie nazwie, położonego około 12 km na południe od centrum współczesnego Kerczu (starożytny Pantikapajon).

Pages: 1 2

Олег Коцарев: ЛІВОРУЧ КРУ-ГОМ! – ПЕРШИЙ ДЕНЬ РЕВОЛЮЦІЙНИХ МОМЕНТІВ

Уже виходячи з Анкою Лазар із Могилянки поміж нетерплячих джипів Контрактової площі після першої акції «Революційних Моментів», я вперше як слід усвідомив – це ж один з перших в Україні фестивалів, де актуальне мистецтво поєднується з політичною думкою! Якщо не перший.
І, звісно, люди культури, люди мистецтва почуваються не до кінця комфортно з іншим способом репрезентації, думки й образу. А тим, хто звик жити політикою, не зовсім зрозумілі «метафізичні» запитання «творчої інтелігенції». Чудова нагода почути Іншого. Далi… »

Ми вже анонсували цю подію. Ось програма заходів:

5-7 грудня в рамках проекту Revolutionary moments відбудеться лабораторія публічного мистецтва, організована групою Р.Е.П. за участь польської художниці Йоанни Райковської. Далi… »

Виставка/симпозіум „Революційні моменти” (Польський Інститут у Києві/Фундація Центр Сучасного Мистецтва/ При Національному Університеті „Києво-Могилянська Академія у Києві”) Присвячується 20 річниці падіння комунізму та 5 річниці „Помаранчевої Революції” 01.12.2009 – 20.12. 2009

Проект, що триватиме від 01 до 20 грудня 2009 року у приміщенні колишнього Центру Сучасного Мистецтва при Національному Університеті Києво-Могилянська Академія у Києві, являтиме собою загальну виставу, у якій сувора роль куратора, митців, науковців, публіки, одним словом – постаті учасників – розмиті і перемішані. Ініціатором проекту є митець і куратор Єжи Онух, а учасниками проекту стали ,серед інших, група Р.Е.П. (Гнилицька, Хоменко, Кадирова, Кадан, Кузнєцов, Наконечна), Анна Лазар, Ольга Онух (Оксфордський Університет), Михаль Семітка (Оксфордський Університет), куратор Олеся Островська, Марта Дичок (Univ Western), Ендріо Вільсон (University College London), майор Вальдемар Фридрих – Помаранчева Альтернатива, Олексій Радинський та додатково запрошені цими особами учасники/гості. Медійну інсталяцію (сцена екрани, citilight) супроводжуватимуть зустрічі, дискусії, презентації та спільна робота учасників проекту. Кульмінацією зустрічі стануть дві дискусії, що відбудуться 19 грудня у Староакадемічному корпусі Університету Києво-Могилянська Академія. Запис публічного процесу, що триватиме двадцять днів, буде задокументовано, серед іншого, у спеціальному виданні.

Będzie to opowieść o “momentach rewolucyjnych”, które podobnie jak kwarki istnieją ale które trudno uchwycić. Można je na pewno odczuć, dać im się ponieść, można nawet dokonać teoretycznego oglądu ich pochodzenia, istnienia, oddziaływania. Podobnie jak sam moment rewolucyjny odczuwany jest niejako w powietrzu, tak i potrzeba opowiedzenia o tym  wisiała w powietrzu. Jest kilka przyczyn dla których podjąłem się pracy nad tym projektem. Далi… »