Ukrpol.net

У романі польської письменниці Ольги Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих» (українське видання – Львів: Урбіно, 2011) розгортаються декілька сюжетних ліній. Одна з них пов’язана з убивствами. Тому цей роман можна читати як детектив. Оповідь ведеться від імені головного персонажа, жінки пенсійного віку, в минулому мостобудівельниці, згодом – учительки. Вона вміє складати гороскопи, допомагає своєму колишньому учневі Дизьові перекладати польською мовою поезію Вільяма Блейка, доглядає в зимовий період за приватними будинками тих мешканців Плоскогір’я (місцина недалеко від Вроцлава), що взимку повертаються до своїх міських осель, облаштовує біля свого дому цвинтар для замордованих мисливцями тварин.

Яніна Душейко не любить свого імені і воліє сама для себе називати особливими іменами людей, тварин, птахів і навіть окремі предмети. Так перший покійник, на якого читач наштовхується в романі, названий оповідачкою Великою Ступнею. За ним із життям розпрощаються поліційний чин Комендант, олігарх місцевого розливу Нутряк і керівник різних рівнів Голова. Усі вони були мисливцями, членами офіційної мисливської спільноти, за винятком Великої Ступні, який був Далi… »

Книгарня “Є” та видавництво “Урбіно” запрошують Вас на презентацію книжки Ольги Токарчук “Веди свій плуг понад кістками мертвих”.
Учасники  презентації:
- автор українського перекладу Божена Антоняк,
- головний редактор видавництва “Урбіно” Анатолій Івченко,
- перекладачі попередніх книжок Ольги Токарчук українською: Ніна Бічуя, Віктор Дмитрук, Ярина Сенчишин, Остап Сливинський.

Героїня роману — звичайнісінька жінка, яку багато хто вважає трохи несповна розуму. Яніна Душейко, пенсіонерка, у минулому інженер, а зараз навчає дітей англійської в сільській школі й сторожує дачні будиночки. Вона захоплюється астрологією, любить тварин, а у вільний час разом із колишнім учнем перекладає вірші Вільяма Блейка. Коли в околиці починають знаходити вбитих, пані Душейко широ намагається допомогти поліції й переконає усіх, що це тварини мстяться браконьєрам і мисливцям. Ніхто не вірить химерній пенсіонерці, уважаючи її за божевільну…
Роман видано в Польщі 2009 року. Книжка увійшла до ТОП-10 за 2009 рік в категорії «Бестселери польських авторів» і викликала бурхливі дискусії в  медіях.
У “Gazecie Wyborczej” його названо “одним із найлюдяніших та найоптимістичніших романів останніх років”.
***
Книгарня «Є» у Львові – просп. Свободи, 7.
Початок о 18:00. Вхід вільний.

Чи сучасній літературі потрібний сюжет у традиційному його розумінні? Чи ми маємо нині час, щоб поринути у кількасотсторінковий роман і чи комусь ще хочеться стежити за розказаною в такому романі реалістичною історією? Чи можлива нині література, що не прагне формального новаторства, не намагається шокувати та створювати скандал, така, що просто оповідає про життя, зворушує читача та спонукає його думати? Судячи з найгучніших польських дебютів останніх років, можна зробити висновок, що традиційна, сюжетна проза відходить на другий план і поступається місцем літературі, замішаній на скандалі й експерименті.

Втім, проза Ольґи Токарчук, Павла Гіле, Євстахія Рильського чи Вєслава Мислівського потверджує, що й сучасна література — це, насамперед, мистецтво розповідати історії. Історії цікаві, драматичні, сумні, міфічні, гротескові Далi… »

26 травня 2010 року о 18.00
у кав’ярні LITERATKA у Вроцлаві
Ольга Токарчук (Вроцлав) та Петро Яценко (Львів)  в Українському літературному салоні.
Говоритимемо про те, що поєднує відому польську письменницю та молодого українського літератора,  що пов’язує Ольгу Токарчук із Україною, чому львів’янин Петро Яценко опинився у Вроцлаві  та що цікавого діється у його творчій майстерні. А на десерт – уривок із нового роману  Яценка “Львівська сага” в авторському виконанні та польському перекладі.

Якщо Ольгу Токарчук представляти у Польщі (тим паче, у Вроцлаві, де вона мешкає) та і в Україні особливо не треба, то ім’я Петра Яценка, напевно, більшість почує вперше. Тому дуже хвилюємося і trzymamy kciuki за те, щоб перше знайомство Петра та польського читача було вдалим, а там, можливо, і польські переклади не за горами

Тим же, хто на зустріч не потрапить, дуже рекомендую почитати твори Петра Яценка – цікаві, прості (у найкращому розумінні цього слова), щирі, дотепні, як і сам автор.

Злочин і астролог
Інтерв’ю Агнєшки Вольни-Грамкало
У цьому моєму детективі найважливішим є гнів. Його відчуває похилого віку смішна жінка, яка не дуже знає, що з ним робити. Розмова з Ольгою Токарчук про її нову повість «Тягни свій плуг по кістках померлих».
-         Ти коли-небудь бачила труп?
-         Бачила, але мені не подобається це слово – труп. Я віддаю перевагу «тілу»; і так вживаю у книжці. «Труп» опредметнює.
-         Що тебе здивувало?
-         Величезна різниця між живим  і мертвим тілом. І думка про те, що мусить бути щось, що є причиною цієї різниці.
-         А мертвих звірів бачила? Далi… »