Урядовий збір на потреби бібліотек і податок з телебачення
У польський уряд зразка 2002 року пан Домбровський прийшов із досвідом роботи на посаді віце–міністра культури і мистецтва на початку 90–х. Як стипендіат кількох західних програм він розумів, наскільки важливо Польщі перейти із статусу, як він сказав, «країни здійсненого абсурду» до повноцінного члена Євросоюзу. У перший тиждень роботи міністр Домбровський створив Національну стратегію розвитку культури й отримав на цю програму від ЄС 1,5 млрд. злотих (понад 370 млн. євро). «Польща виявилася єдиною країною з тих, що вступили в ЄС 2004 року, яка отримала доступ до структуральних фондів Союзу», — підсумовує Домбровський. Свою роботу він розбив на п’ять програм. Під номером один, як не дивно, колишній керівник театру поставив книгу. «Читання найбільше формує особистість і досвід людини», — каже міністр. Дослідження показали, що найбільше в Європі читають у найбагатших країнах, тобто популярність книги прямо пропорційна добробуту нації. Бібліотеки ж і книгарні у Польщі, особливо на периферії, були не в найкращому стані. Щоб «вибити» гроші з профільних міністерств, Домбровський на одному із засідань урядів показав простий телеролик: відвідувач приходить у бібліотеку і просить, чи можна взяти почитати такі й такі бестселери (наприклад, «Гаррі Поттер»), на що бібліотекарка–бабуся каже: «Нічого немає». — «А що ж тоді є?» — запитує спантеличений книголюб. «Ну ось я є…», — розгублено відповідає бібліотекар. Така хитрість дозволила культурному міністру отримати один мільйон злотих на закупівлю книг для бібліотек. Згодом бюджет зріс до 60 млн. злотих, отриманих від міністерств і органів самоврядування. «Мені важливо було, щоб місцева влада також мала стимул до реформ», — зауважив Домбровський. Ще один промовистий приклад часів його каденції — організація фестивалю дитячої культури у Пацануві (є таке містечко в Польщі, на тлі якого відбуваються дії популярної казки Kozio ek matoek). Завдяки цьому фестивалю депресивне село перетворилося на справжній центр казки. Згодом, у 2004 році, було створено Інститут книги — це національна інституція, що займається популяризацією читання в країні та промоцією польської літератури за кордоном.

У галузі кіновиробництва найбільшим досягненням стала реформа фінансування. Домбровський виходив із того, що «європейське кіно не має жодних шансів існувати за голлівудською схемою, тому потрібне державне фінансування». Унаслідок публічних слухань у польському парламенті вдалося погодити, що телеканали, дистриб’ютори кіно й телеоператори будуть відраховувати 1,5–відсотковий збір від рекламних прибутків. Таким чином, щорічний бюджет на кіновиробництво в Польщі становить щонайменше 100 млн. злотих (понад 25 млн. євро). Розпоряджається ними не міністерство, а Польський інститут кіномистецтва, державна установа, створена 2005 року — фінансовими потоками керують не чиновники, а спеціалісти з питань кіно. Таке не стандартне для нас рішення, можливо, було спричинене тим, що Домбровський свого часу тісно спілкувався з режисерами Анджеєм Вайдою та Кшиштофом Кесльовським.
«Головне — відчути запах Польщі»
Ще одна державна інституція, створена за ініціативи Домбровського, опікується театральною справою. Театральний інститут вивчає історичну традицію польського театру, документує розвиток сучасного польського театру й, звісно, займається просуванням польського театру у світі.

Промоція польської культури у світі займала особливе місце у культурній стратегії Домбровського. Хоча у значних культурних центрах світу — Парижі, Стокгольмі, Нью–Йорку — діяли Польські інститути, рівень їхньої роботи не задовольняв підприємливого міністра. «Це були центри, швидше, для поляків із діаспори, куди вони приходили висловити свої жалі», — каже Домбровський. До щему знайома ситуація, чи не так? Ту саму кризу переживають українські культурні установи за кордоном, які більше слугують клубами для діаспорян, аніж займаються промоцією сучасної України. Домбровський виходив із того, що відносно молода польська нація, що постала у XVIII—XIX ст., потребує реклами. «Сучасний світ — безперервний конкурс краси, треба постійно показувати себе з кращого боку», — проводить незвичні аналогії поляк. Тепер Польські інститути функціонують як активні рекламісти своєї культури (Україна в цьому добре переконалася), а в різних країнах періодично проходять Дні польської культури.

Пункт промоції польської культури червоною ниткою проходить у стипендіальній програмі Gaude Polonia («Радуйся, Польще»). Незважаючи на те, що призначена вона для митців країн Центрально–Східної Європи, найбільшими її донорами є українці та білоруси. У грудні «УМ» (№236 від 17.12.2009) писала про одного з цьогорічних українських стипендіатів — композитора Данила Перцова. Піврічну творчу відпустку у Польщі також відбуває поет Андрій Любка, який у Варшаві пише свій перший роман. Стипендія Gaude Polonia — також свого роду промоція Польщі, бо, як зауважує міністр, «стипендіати отримують хороші гроші, кураторів, можливість створити твір, але головне — відчути запах Польщі».

Польща — одна з найуспішніших країн Центрально–Східної Європи. Небагата, як на європейські мірки, проте вдало вміє використати свої ресурси. І культурна реформа, як показує досвід, — один із прикладів, як за невеликі гроші можна й треба просувати культуру в маси.
читати повністю на сайті УМ

Польський уряд забезпечує 10 повних стипендій українським студентам для отримання післядипломної освіти в кампусі Натолін Коледжу Європи в 2010-2011 рр.

Стипендії покривають вартість навчання, проживання та харчування. Ці стипендії призначаються для молоді з таких країн як Алжир, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, Палестинська Автономія, Сирія, Туніс та Україна.

Кінцевий термін подання документів – 15 квітня 2010 року.

Детальну інформацію про Коледж можна отримати на сайті www.coleurope.eu.

•    економіка і менеджмент;
•    адміністрація / менеджмент (бізнес, НУО, культура, охорона навколишнього середовища, охорона здоров’я);
•    державне управління (органи державної влади і самоврядування);
•    адміністрування бізнесу;
•    право;
•    суспільні науки (соціальна психологія, соціологія);
•    політологія і міжнародні відносини;
•    політика розвитку і гуманітарна допомога.

КАНДИДАТИ:

У 2010/2011 навчальному році Програма Кіркланда адресована представникам таких професійних груп:
•    експерти, політики, працівники органів державної влади і самоврядування;
•    підприємці, менеджери;
•    лідери неурядових організацій, діячі культури і громадські діячі;
•    викладачі вузів;
•    журналісти.

ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИМОГИ:

•    громадянство і постійне проживання в одній із вищевказаних держав (особи, які мають карту постійного проживання в Польщі, не можуть претендувати на отримання стипендії Кіркланда);
•    повна вища освіта (ступінь магістра);
•    вік до 35 років (в обґрунтованих випадках до 40 років);
•    знання польської мови (на рівні, достатньому для участі в лекціях та семінарських заняттях, а також для написання дипломної роботи) або знання англійської мови – у випадку обрання кандидатом конкретного навчального курсу на цій мові (в такій ситуації достатнім вважається пасивне знання польської мови);
•    досвід професійної діяльності – мінімум 2 роки.

ПЕРЕВАГА надаватиметься кандидатам, які:

•    активно працюють у сфері своєї професійної або громадської діяльності;
•    мають значні досягнення у сфері своєї діяльності;
•    раніше не навчалися в Польщі.

НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ:

1.    Заявка на участь в програмі:
а)    анкета;
б)  мотиваційний лист – обґрунтування намірів кандидата стосовно участі в Програмі Кіркланда, в т.ч. пропозиції щодо навчання у Польщі та плани на майбутнє (4000-6000 знаків з урахуванням пробілів).
2.    Два рекомендаційних листи з переліком досягнень та кваліфікацій кандидата, а також описом перспектив його подальшого розвитку і роботи у сфері професійної або громадської діяльності (польською, російською або англійською мовою), надіслані електронною поштою.
3.    Копія диплому про вищу освіту (при наявності – також диплому кандидата наук), надіслана електронною поштою.

НАБІР КАНДИДАТІВ:

Відбір 50 найкращих кандидатів буде проводитись в три етапи:

I етап – оцінка на предмет відповідності обов’язковим вимогам;
II етап – оцінка анкет кандидатів по суті;
III етап – кваліфікаційна співбесіда (планується на 14-25.IV.2010).
.

Кандидати, відібрані для участі в III етапі, будуть повідомлені про це електронною поштою на початку квітня. Інформація про остаточні результати конкурсу буде надіслана звичайною поштою наприкінці травня 2010 року.

ПРОЦЕДУРА ПОДАННЯ ЗАЯВОК:

Детальний опис Програми, аплікаційні форми та інструкцію щодо їх заповнення можна отримати на сайтe:
www.kirkland.edu.pl

або шляхом переписки електронною поштою.

Аплікаційну форму слід заповнити он-лайн.
Після заповнення аплікаційної форми он-лайн слід роздрукувати видану системою сторінку з інформацією, яка підтверджує отримання заявки. Підписану сторінку та актуальну фотокартку кандидата слід надіслати звичайною поштою на адресу Комісії Фулбрайта.

В разі виникнення проблем із заповненням формуляра в режимі он-лайн, пропонуємо скачати файл формуляра з вищевказаних Інтернет сторінок, заповнити його, а скановану версію надіслати за адресою:
kirkland2010@fulbright.edu.pl

ТЕРМІН ПОДАННЯ ЗАЯВОК:

Заявки мають бути надіслані до:

15 березня 2010 р.

Аплікаційні форми, які надійдуть в Комісію Фулбрайта після закінчення вищевказаного терміну, розглядатися не будуть.

ФІНАНСОВІ УМОВИ:

Стипендія: 1750 PLN на місяць. Додатково програма покриває такі витрати: вартість навчання, проживання в Польщі, страхування, білет до Польщі і на повернення, відкриття візи, покупку матеріалів і навчальних посібників. Стипендіатам видаються у тимчасове користування комп’ютери, які можуть стати їхньою власністю лише після повного виконання всіх умов програми навчання.

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ВКЛЮЧАЄ:

1.    Урочисте відкриття Програми (середина вересня 2010 р.).
2.    Підготовчо-інформаційний курс (10 днів).
3.    Заняття у вищих навчальних закладах (два семестри) в провідних польських науково-академічних центрах: Варшава, Краків, Познань, Вроцлав, Люблін.
4.    Підготовку семестрових і дипломних робіт.
5.    Чотири інтеграційно-дидактичні зустрічі всіх стипендіатів.
6.    Заняття з тематики анімації лідерів та індивідуального розвитку.
7.    Професійне стажування (2-4 тижні), як правило після завершення програми навчання.
8.    IV Конференція Випускників Програми (червень 2011).
9.    Урочисте завершення програми і церемонія вручення дипломів (наприкінці червня 2011 року у Варшаві).

ПАТРОНОМ ПРОГРАММИ є Лейн Кіркланд (1922-1999) – багаторічний лідер американських профспілок (AFL-CIO), член Ради директорів Польсько-американського фонду підприємництва, один з ініціаторів створення Польсько-американського фонду Свободи. У 80-х роках своєю участю та авторитетом надавав підтримку польській «Солідарності». Також з розумінням ставився та підтримував волелюбні і демократичні устремління інших народів Центрально-Східної Європи. За свою діяльність був відзначений найвищими нагородами, зокрема, американською «Медаллю Свободи» і польським «Орденом Білого Орла».

ПОЛЬСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ФОНД СВОБОДИ (ПАФС) – спонсор програми

ПАФС розпочав свою діяльність у 2000 році. Головною метою ПАФС є зміцнення демократії, громадянського суспільства, забезпечення рівних можливостей розвитку громадських та індивідуальних ініціатив, розвиток ринкової економіки, а також ознайомлення представників країн Центрально-Східної Європи з польським досвідом у сфері трансформації суспільства. ПАФС фінансує свою діяльність з доходів фонду, джерелом якого є засоби Польсько-американського фонду підприємництва (ПАФП). Станом на сьогоднішній день ПАФП перерахував у Фонд ПАФС 250 млн. доларів США. З 2000 року ПАФС скерував на реалізацію своїх програм понад 70 млн. доларів США.

Програми фонду адмініструють різні польські неурядові організації, що діють у відповідності до розроблених ПАФС принципів та процедур. Програми реалізуються за такими тематичними напрямками: освіта, розвиток місцевих громад, громадянин у демократичній правовій державі, поширення польського досвіду у сфері реформ.

Стипендіальна програма ім. Лейна Кіркланда є довгостроковим проектом ПАФС, який було започатковано у 2000 році. З 2001 року адміністратором програми є Комісія Фулбрайта у Варшаві. Додаткову інформацію про ПАФС та його програми можна знайти в Інтернеті:
http://www.pafw.pl

ПОЛЬСЬКО-АМЕРИКАНСЬКА КОМІСІЯ ФУЛБРАЙТА – адміністратор програми.

Комісія Фулбрайта здійснює свою діяльність у Польщі на підставі угоди, підписаної між урядами Республіки Польща і Сполучених Штатів Америки 10 березня 2008 року (перша угода була підписана 22 березня 1990 року). Польська Програма Фулбрайта, що реалізується Комісією, є не лише найбільшою програмою такого роду в Центрально-Східній Європі, але й  найбільш престижним польським проектом наукового обміну між США та Польщею. Головною метою Комісії Фулбрайта є популяризація міжнародного наукового і культурного обміну між Польщею та Сполученими Штатами. В рамках 16 стипендіальних програм Комісія підтримує навчання, наукові дослідження та інші види академічної і культурної діяльності. Комісія займається також організацією двостороннього обміну студентами, стажерами, науковими працівниками і викладачами, реалізуючи, таким чином, головну мету Програми Фулбрайта: створення  можливостей для взаємного пізнання і налагодження взаєморозуміння між людьми різних націй шляхом обміну ідеями, знаннями, вміннями і досвідом у рамках наукового і культурного обміну. Основним джерелом фінансування стипендіальних програм Комісії Фулбрайта є дотації урядів США і Польщі. Впродовж майже 50 років реалізації Програми Фулбрайта в Польщі понад 1900 польських стипендіатів провели наукові дослідження в американських вузах; майже така ж кількість американців побувала у Польщі, виступаючи з лекціями, продовжуючи свої дослідження чи навчання в польських університетах.

http://www.fulbright.edu.pl

уніан: українська сторона задекларувала готовність щорічно виділяти 1 млн. доларів на функціонування спільного університету, який планується утримувати на паритетних засадах за рахунок коштів держбюджетів.

радіо Свобода: досі каменем спотикання на шляху до створення українсько-польського університету були розбіжності поглядів обох сторін стосовно методів управління цією майбутньою навчальною установою.

Polsko-Ukraińskie Forum Akademickie organizowane jest wspólnie przez Politechnikę Kijowską (Kyiv Polytechnic Institut – KPI) i Fundację Edukacyjną Perspektywy działającą w ramach prowadzonego razem z KRASP programu Study in Poland w ścisłej współpracy z Ministerstwem Edukacji i Nauki Ukrainy oraz Ambasadą RP w Kijowie. Do udziału w Forum zaproszono również Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego RP.

Mając na uwadze zwiększające się znaczenie współpracy między uczelniami obu krajów, zwłaszcza w wymiarze europejskim, oraz rosnącą liczbę studentów ukraińskich studiujących w polskich uczelniach wiodącymi tematami Forum będą m in:

- rozwój dwustronnych i wielostronnych programów mobilności uczniowskiej, studenckiej i akademickiej.

- intensyfikacja współpracy dydaktycznej między uczelniami Polski i Ukrainy poprzez ustanawianie wspólnych programów studiów, wydawanie wspólnych i podwójnych dyplomów oraz rozwój systemu punktów kredytowych.

W obecności uczestników Forum nastąpi uroczyste otwarcie Centrum Ukraińsko-Polskiego w Politechnice Kijowskiej (KPI). Uczestnicy Forum są również zaproszeni na uroczystość otwarcia Międzynarodowych Targów Edukacyjnych ��Osvita ta karjera odbywających się w tym czasie w Kijowie.

Nauczyciele języka polskiego zwolnieni są z opłaty konferencyjnej. Zainteresowane osoby mogą korzystać z miejsc noclegowych w domu akademickim na terenie Politechniki Kijowskiej

Zgłoszenia udziału w Forum przyjmowane są w terminie do 27 listopada 2009 r.

Kontakt: Ina Akhtyrska, +48 515 95 79 78, i.akhtyrska@perspektywy.pl

Program
Polsko-Ukraińskiego Forum Akademickiego
Piątek, 11 grudnia 2009r.

9:30 – 10:15 Uroczyste otwarcie Forum

Przewodniczą: Мychajlo Zgurowski, rektor Politechniki Kijowskiej (KPI) i Waldemar Siwiński, prezes Fundacji Edukacyjnej «Perspektywy».

Przewidywany jest udział kierownictwa Ministerstwa Nauki i Oświaty Ukrainy oraz Ambasadora RP w Kijowie.
11:00 – 13:00 Sesja plenarna

Ukraina i Polska w globalnych wymiarach zrównoważonego rozwoju
M. Zgurowski, rektor KPI

Współpraca międzynarodowa RP i Ukrainy w kontekście transformacji globalnej. Wymiar ludzki
Juri Pawlenko, Minister ds. rodziny, młodzieży i sportu Ukrainy

Rola uniwersytetów w rozwoju współpracy naukowo-technicznej i ekonomicznej między Polską a Ukrainą
Maksym Stricha, wice minister, Ministerstwo ds. Rodziny, Młodzieży i Sportu Ukrainy

Problemy i Perspektywy harmonizacji programów oświaty RP i Ukrainy. Mobilność
Taras Finnikow, wice-minister Ministerstwo ds. Rodziny, Młodzieży i Sportu Ukrainy

Współpraca międzynarodowa RP i Ukrainy
Konstantyn Jelisieew, wice minister Ministerstwo Spraw Zagranicznych Ukrainy

Możliwości wspólnego udziału polskich i ukraińskich naukowców w 7 ramowym Programu Komisji Europejskiej
Jan Krzysztof Frąckowiak, dyrektor Polish Scence Contact Agency PAN w Brukseli

Conditions for a successful scientific cooperation of Ukraine with countries of EU
Wolodymir Majer, dyrektor przedstawicielstwa Narodowego Centrum Badań Naukowych (NCSR – Francja) w Moskwie
13:00 – 13:30 OTWARCIE CENTRUM UKRAIŃSKO-POLSKIEGO w KPI
14:30-16:30 OBRADY W SEKCJACH
Sekcja №1    Naukowcy Polski i Ukrainy – we wspólnych projektach Komisji Europejskiej. (nacisk na projekty badawcze)
Sekcja №2    Problemy i perspektywy harmonizacji programów oświaty RP i Ukrainy. Mobilność. (nacisk na dydaktykę)
Sekcja №3   Wzmocnienie roli uniwersytetów w formowaniu polityki stałego rozwoju.
Sekcja №4  Współpraca międzynarodowa RP i Ukrainy w wymiarze ludzkim. (prezentacje polskich uczelni)

http://www.dziennikwschodni.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20091119/LUBLIN/530626537

http://pl.wikipedia.org/wiki/Polsko-Ukrai%C5%84ski_Uniwersytet_Europejski

http://www.ifs.uni.wroc.pl/pliki/5.Sekcja%20ukrainska.pdf

На даний  час Школа є найбільшим у Польщі недержавним філологічним вузом, де вчиться понад 2 700 студентів, як на бакалавраті (І рівень навчання), так на магістратурі (ІІ рівень навчання).

Навчання у  ВШІМ переслідує практичні цілі. Студенти вивчають дві або три іноземні мови. Додатково вони опановують професійні вміння з області таких професій, як туризм, журналістика, інформатика  або підприємництво.

Сучасна система  навчання у ВШІМ означає самостійний  вибір більшості предметів. Студенти самі укладають свою освітню програму. Вони можуть вносити зміни у програму на кожному курсі навчання й практично  самостійно вибрати приблизно 40% освітньої  програми. Вибір такий:

• англійська філологія;
• німецька філологія;
• іспанська філологія;
• романська філологія;
• японська філологія.

Обрану філологію  студенти можуть доповнити професійним  або мовним освітнім блоком. У такий  спосіб вони одержують всебічну освіту, що надає більше можливості на ринку  праці.

Можна вибрати наступні блоки:

• туризм
• журналістика
• інформатика
• Hіgher Natіonal Dіploma Іn Busіness
• англійська (навчання з “нуля” або на середньому етапі)
• німецька (навчання з “нуля” або на середньому етапі)
• іспанська (навчання з “нуля” або на середньому етапі)
• французька (навчання з “нуля” або на середньому етапі)
• італійська (навчання з “нуля”)
• російська (навчання з “нуля”)
• шведська (навчання з “нуля”)
• японська (навчання з “нуля”)

Також існує можливість паралельного навчання у польському та англійському ВНЗ за програмою 2+2:

Студенти, що обрали програму 2+2 два роки вчаться у  ВШІМ, а потім – ще два роки в Unіversіty of Bedfordshіre у м. Лутон (Великобританія). Завдяки цьому студенти можуть одержати подвійну освіту :

• польський диплом бакалавра англійської філології у Вищій школі іноземних мов;
• англійський диплом BA Hons на відділенні Englіsh Language Studіes.

Оригінал статті на euroosvita.info