Ukrpol.net

Поезія має свій національний почерк у багатьох вимірах. Наприклад, я пригадую вірш білоруски Марійки Мартисевич про те, як білоруські та українські поетки поводяться в туалетах. Коли не помиляюсь, українки в цьому творі вирізнилися тим, що одразу, ще в черзі до кабінок, почали цілуватись, а потім організували у WC фестиваль.

Поетичні читання теж бувають різні. Наприклад, українські та польські. Головне в українських вечорах поезії – тексти, їхнє читання, що динамічніше воно, то більше слухацького схвалення викликає. Якось коментувати вірші – в багатьох випадках це майже моветон. А обговорення зводиться до переказу кумедних життєвих історій. Польський підхід до поезії трохи інший. Часто поетичні вечори в Польщі – передусім розмови, дискусії: про вірші, про суспільство, культуру, географію. Саме тому особлива роль тут належить модератору.

Так, Збіґнєв Мастернак під час нашого з Сергієм Прилуцьким вечора в краківському „Локаторі” постійно стимулював нас до розповідей про літературу, про пофігістів, про пострадянські реалії і т.п. Я тоді ще замість „zwi?zek radziecki” сказав „zesp?? radziecki”. Натомість, у київському „Смолоскипі” ми обійшлись без жодних модераторів під час акції „ГоКо-КоЛа”: троє з учасників префоменсу читали вірші, четвертий майстрував з дощок табуретку, потім навпаки, а під кінець ми розламали цю табуретку на просто на сцені кувалдою.

А що більше любите ви? Відповідь однозначна: приїздіть до Києва послухати вірші, а, наприклад, до Кракова – побалакати про сучасну поезію. Нехай Україна зберігає свій драйв, а Польща свою замисленість! Якщо хтось захоче „посвінгувати”, на здоров’я, але хай не забуває: від довгих розмов аудиторія „Дивану” чи „Смолоскипу” може заснути або просто піти з зали геть – пити найдешевше українське вино або їсти найкращі українські цукерки. Смачного!:)

Томаш Ружицкі (нар. 1970 р.) – поет, критик, перекладач. У доробку автора шість збірок віршів (книга “Kolonie”, 2007 була у короткому списку премії Ніке), книга вибраних творів та епічна поема “Дванадцять станцій” (”Dwanaście stacji”, 2004), за яку він був нагороджений премією Косцєльскіх. Поезії Ружицького перекладалися багатьма європейськими мовами. Його книги вийшли у Франції, Німеччині, Італії, Словаччині, США. Сам поет перекладав Стефана Малларме (”Rzut kośćmi nigdy nie zniesie przypadku”, 2005), Артюра Рембо, Віктора Сеґалена. Мешкає в Ополі. Викладає французьку мову та літературу.

“Книга обертів” (”Księga obrotów”, 2010) – наразі остання збірка Томаша Ружицького. Це вісімдесят вісім “8-ок”, віршів, із яких кожен складається з двох строф по вісім версів, упорядкованих особливим внутрішнім ритмом і оказіональними приблизними римами. Збірка отримала позитивні рецензії критиків і потрапила до списку претендентів на цьогорічну премію Ніке.

Час від’їзду

Час від’їзду. Осінь в шлейфі
з червоного листя подає зимові знаки
понад горами. В час легкої прогулянки
на лавці біля бензозарпавки
ці самі два бродяги лахміття сушать.
В усмішці щербини поміж зубами.
Кожен другий день порожній, темна дірка
у пам’яті? Що він робив? Знову хотів ошукати

час, вийняв знімки з-понад того моря.
Вечір, деренчать скутери, сильно пахне
кава на хвильку, поки надійде буря.
Шукає фотографію, яку не знайде.
Вона там спускається боса по каменях
прямо до води, із закасаним власне
платтям, красива. Секунда до сутінків.
Закоханий погляд, скам’яніла рука. Далi… »

Учасники:
українські та польські поети Войтек Ціхонь, Андрій Любка, Вероніка Левандовська, Ірина Шувалова, Ґжеґож Брушевський, Павло Коробчук, Богдан Пясецький.

Модератори – Андрій Бондар, Олег Коцарев.

До участі запрошуються всі охочі!

Для того, щоби взяти участь у майстер-класі з поетичного слему, що відбудеться 8 жовтня, потрібно надіслати коротку заявку англійською мовою на workshops@poetryfrompoland.com

Войтек Ціхонь народився у 1983 році в Елблонґу, проживає в Варшаві. Учасник слем-турнірів, репер, поет, організатор театрально-поетичних подій, фестивалю Spoke’N'Word – щомісячного Далi… »

Переклад із польської

МИ З ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Ми з другої половини XX століття
Розбивачі атомів
Підкорювачі Місяця
ми соромитимемося
м’яких жестів
чутливих поглядів
теплих посмішок

Коли страждаємо
Кривимо зверхньо губи

Коли приходить кохання
Знизуємо плечима зневажливо

Сильні цинічні
з іронічно примруженими очима

Лише пізно вночі
при щільно завішених вікнах
ми гриземо з болю руки
ми вмираємо з кохання

Малґожата Хіллар народилася 19 серпня 1926 року. Справжнє ім’я – Яніна Кристина Хелена Хіллар.
Спочатку свої твори підписувала як Малґожата (Маргарита), потім так уже і лишилося.
Писала переважно інтимну лірику.
Почала навчання у гімназії у Старограді Ґданському. Під час окупації продовжувала навчання на таємних курсах у Варшаві. У 1945-1946 роках перебувала на чиновницькій роботі у Бидґощі. Екзамен на атестат зрілості склала екстерном у 1946 році у Ченстохові. Закінчила юридичний факультет Вашавського університету.
Дебютувала як поетеса публікацією поезії “Слова” у “Новій культурі” у 1955 році. Перший том поезій “Глиняний глечик” вийшов у 1957 році.
Чоловіком Малґожати був відомий критик і поет Збіґнєв Бєньковський. У 1962-му (за іншими даними у 1963 році) народився син Давид. Разом із чоловіком виїхала стипендіатом до США. Перед поверненням до Польщі у 1970 році відвідала Францію, Голандію та Німеччину. У 1967-му випустила томик поезій “Чекання на Давида”, присвячений сину. У 1970-му ж році розлучилася з чоловіком. 1972-й – випустила “Вибрані поезії”. Після чого взяла тривалу паузу. Далi… »

“Крізь час і простір: читання світової поезії в оригіналах” – серія літературних вечорів у книгарні “Смолоскип” (м. Київ, вул. Межигірська, 21), покликаних задовільнити інтерес вдумливої аудиторії до іноземної поезії, читаної мовою оригіналу. В активі проекту “Крізь час і простір” уже є вечори англійської, французької, німецької, австрійської, японської поезії, американської поезії ХІХ та ХХ ст., турецької поезії, поезії мовою фарсі, новогрецькою мовою а також вечори сучасної німецькомовної та французької поезії. Цієї середи глядачів та слухачів очікує другий вечір польської поезії (автори – Рафал Воячек, Тадеуш Домбровскі та Войтек Вонковскі; вірші читатимуть Лесь Белей, Василь Лозинський та Анна Лазар). В доповнення до традиційного формату вечорів серії “Крізь час і простір” відбудеться презентація антології “Солістки. Антологія поезії жінок 1989-2009″.
Початок о 18:30

Цим віршем відкривається збірка “Пісня про залежності і узалежнення”, за яку її авторові восени присудили премію Ніке. Він так і називається – “І”:

дай мені слова щоб край
називав уміло краєм
й танцював у нім (аби
з радістю окреслив кола

котрі будуть навколо нічого
і моїми краями) і зрозумів би
аби шалений не вибіг
з дому бо і де відведе мене

натхнення як не до Пана Бога

переклав Богдан Рачок