Ukrpol.net

Чого варте людське життя на борту літака, що за мить вибухне в повітрі над Атлантичним океаном? Чого узагалі те життя варте, якщо тобі, скажімо, трохи за сорок, існуєш ти з дрібних підробітків, бо мистецтво твоє виявилося надто герметичним і непопулярним, та й творити ти вже давно припинив, стаючи поволі самотнім п’яницею із примітивними розвагами у супроводі порно? А саме таким є життя Кристіана Апостати, головного героя книжки. За будь-якими критеріями його можна вважати невдалим і втраченим, сам герой, здається, не мав би чого заперечити такому твердженню, бо навіть свій політ до США на запрошення якоїсь арт-агентції вважав абсолютною випадковістю. Інстинктивно тікаючи у власні спогади, він починає усвідомлювати: усе вартісне з ним колись уже відбулося, тепер “лиш різні версії повернення до минулого давали йому замінник щастя, короткого, але цілком змістовного”. І якщо правда, що у смертну мить перед очима людини проминає усе її життя, то це книга саме про цю невідворотну мить.
Усе, як завжди, починалося з дитинства й дорослішання. Навчання у католицькому ліцеї Св. Августина вдало поєднувалося з дискотеками у назаретянок, а тітчине виховання – зі смаком пивної Далi… »

У електронній бібліотеці на проталі Буквоїд опубліковано уривки з роману Марека Краєвського “Привиди в місті Бреслау”:

Рюґенвальдермюнде, вівторок 9 вересня 1919 року, полудень

Еріка стиснула зуби. За мить вона повільно опустилася на Мокка і втулила обличчя між його шиєю та ключицею. Вона важко дихала. Мокк відгорнув з її скроні вологе волосся. За хвилину її заціпеніння минуло й вона сповза з тіла Ебергарда на постіль.

– Добре, що ти не кричала, – сказав він, насилу опанувавши тремтіння голосу.

– Чому? Далi… »

Чи сучасній літературі потрібний сюжет у традиційному його розумінні? Чи ми маємо нині час, щоб поринути у кількасотсторінковий роман і чи комусь ще хочеться стежити за розказаною в такому романі реалістичною історією? Чи можлива нині література, що не прагне формального новаторства, не намагається шокувати та створювати скандал, така, що просто оповідає про життя, зворушує читача та спонукає його думати? Судячи з найгучніших польських дебютів останніх років, можна зробити висновок, що традиційна, сюжетна проза відходить на другий план і поступається місцем літературі, замішаній на скандалі й експерименті.

Втім, проза Ольґи Токарчук, Павла Гіле, Євстахія Рильського чи Вєслава Мислівського потверджує, що й сучасна література — це, насамперед, мистецтво розповідати історії. Історії цікаві, драматичні, сумні, міфічні, гротескові Далi… »

Видавництво «Урбіно» підписало контракт із Громадським видавничим інститутом «Знак» на український переклад роману «Еринії», який продовжує львівський кримінальний цикл із комісаром Едвардом Попельським.
У Польщі прем’єра книжки відбудеться 15 травня, а українські читачі матимуть змогу прочитати її вже в серпні. Офіційна прем’єра відбудеться у Львові, за участі Марека Краєвського, під час 17 Національної книжкової виставки-ярмарку «Форум видавців у Львові» у вересні.
Перша книжка львівської кримінальної епопеї «Голова Мінотавра» побачила світ торік. У Польщі вона увійшла до десятки найбільш продаваних книжок польських авторів 2009 року (44 тис. примірників) і права на її переклад придбали в багатьох країнах. В Україні книжку, яку захоплено зустріли читачі, видала Літературна агенція «Піраміда». Далi… »

У першому блоці текстів і візій, серед іншого:

• уривок з нового роману Сергія Жадана
• інтерв’ю з Богумилою Бердиховською
• верлібри Іздрика
• переклади Маріуша Сєнєвіча (PL) та Бйерна Бікера (DE)
• світлини Юрка Дячишина
• рецензії та поточні літературні новини з Нашої Частини Європи

Запрошуємо читати і коментувати http://www.e-radar.pl/

To nowa antologia esejów, jaka ukazała się nakładem Wydawnictwa Czarne. Wśród trzynastu autorów zaproszonych do współpracy znajdują się Serhij Żadan i Andrzej Stasiuk.
“Fascynujący temat i trzynaścioro świetnych autorów. Efekt? Jedne z najlepszych opowieści o Morzu Czarnym, jakie kiedykolwiek powstały”.
Andrzej Brzeziecki, “Nowa Europa Wschodnia”

Więcej

.

Ганна Подольська за освітою антрополог, але у 2000 р. дебютувала як письменниця оповіданням “Один день в Токіо”. Науковець, яка народилася і вчилася у Вроцлаві, а зараз займається вивченням людської поведінки в Іллінойському університеті описує свої  враження від перебування у Японіїї.

ОДИН ДЕНЬ В ТОКІО

У Токіо влітку гаряче і вогко не менше, ніж у південному Іллінойсі. Однак наскільки у спекотний літній день в Іллінойсі на вулиці залишаються тільки ті, хто має басейни і озерця, а решта ховається у холодильниках, які допомагають зберегти людські тіла до холодніших часів, настільки Токіо здається населеним виключно мерзлюками, які виринають на вулиці, щоб у збитій масі рухливих тіл утримати якнайвищу можливу температуру.

Далi… »