Ukrpol.net

Розмова з Президентом польського ПЕН-клубу (з 2010 р.), перекладачем, літературним критиком, істориком ідей Адамом Поморським.

Олег Вівчарик: Як ви розцінюєте динаміку українсько-польських стосунків? На якому етапі вони зараз?

Адам Поморський: В нас значна спільна історія… В процесі історичних взаємин між українцями та поляками часто стояла неможливість чітко взаємодіяти. На щастя двадцять років тому ми отримали значний подарунок… Із розпадом Радянського Союзу та падінням комуністичного ладу ми отримали можливість зближуватись і розширювати свої взаємини.

З’ясувалось, що після комуністичного ладу ми побудували виняткові, власне динамічні, стосунки. Стосунки, що глибшають, збагачуються, розширюються. І зараз постає питання чи вистачить цього…?

Сьогодні можна ґрунтовно говорити про три важливі аспекти і контексти, що визначають наші взаємини. По-перше, Далi… »

Відомий кінорежисер та оператор – про ментальну кризу на польському ТБ, технологію пошуку правильного героя для фільму й те, навіщо відчувати біль, знімаючи документальне кіно.

Перший великий успіх нині відомому польському кінематографісту Марчіну Кошалці принесла його дебютна картина «Такого чудового сина народила» (1999), головними героями якої стали батьки Марчіна. Відвертість, із якою автор задокументував епізоди з повсякденного життя своєї родини, а також показ цієї картини в ефірі одного із загальнонаціональних телеканалів спровокували велику дискусію в суспільстві. Сьогодні Марчін не аж так любить, коли Далi… »

Нещодавно у видавництві Темпора вийшла книга К. Варґи “Гуляш з Турула”. Минулого року у Польщі вона отримала престижну літератрну премію “Ніка”. Лесь Белей розмовляв з Кшиштофом Варґою про культуру, національні міфи, історичну пам’ять і політичний поділ угорців.

- Певно, в Польщі, як і в Україні, Угорщина асоціюється з кількома стереотипами: паприка, паленка, Балатон. На чому насправді будується угорська культура? Без чого ти не уявляєш собі цієї країни?
- Угорщина спирається на плеканні своєї ідентичності, типовій для невеликих країн, особливо для тих, що колись були значно більшими. Єдине, що має ця країна з населенням 10,5 мільйонів – це історія. Угорці вірять у свою винятковість. І це правда, взяти хоча би мову й походження. Мені найбільше імпонує їхня прив’язаність до своєї народної традиції, вони її справді культивують. Народна традиція у Польщі стала кітчем. А там – усе живе. Ось мені страшенно подобаються їхні танцгазо – будинки танцю. Угорська ідентичність, як і польська – це поєднання манії величі та комплексу меншовартості: переконання у своєму історичному месіанізмі й мартирології. Зрештою, історія Угорщини ХХ ст., на відміну від історії Польщі Далi… »

На сайті УНІАНу з’явилось свіже інтерв’ю з послом України в Польщі. Про сумнозвісну трагедію, нову владу в Україні, інвестиції, кордон і футбол (та ж звісно!):

Після смерті Президента Качинського, міжнародні експерти заговорили, що тепер польсько-українські відносини стануть більш прагматичними… Що вони мають на увазі, на вашу думку?

Мені здається, що українсько-польські відносини, принаймні протягом тих років, коли я в них є певним гравцем, були постійно прагматичними. Україна і Польща – сусіди, дуже добрі сусіди. Ми маємо величезний обсяг відносин. Назву деякі цифри. У середньому щорічно українсько-польський кордон перетинають п`ятнадцять мільйонів осіб, більше ніж чотири мільйони транспортних засобів. А були роки, коли ця цифра доходила до вісімнадцяти мільйонів осіб і шести мільйонів транспортних засобів. До кризи Польща була нашим третім найбільшим торговельним партнером у світі, після Росії і Німеччини. Зараз вона трохки поступилася своїми позиціями, але в п’ятірку входить точно. Важливо, що найбільші закордонні інвестиції України знаходяться у Польщі – більше ніж мільярд доларів.

А в що українці тут інвестують?

Найкрупніші українські інвестиції у Польщі – це металургійний комбінат у Ченстохові, який належить Індустріальному союзу Донбасу, суднобудівний завод у Гданську, той самий, на якому починалася історія польської “Солідарності”. Це – теж Індустріальний союз Донбасу. І автомобільний завод «Фабрика самоходова ФСО» у Варшаві, який належить «Автозазу». І ще — «Центростальбидогощ» — компанія, що торгує металом. Також важливо, що Україна з Польщею має найбільш активні, у порівнянні з іншими країнами, відносини на регіональному рівні. Маємо більше чотирьохсот підписаних угод про співпрацю між регіонами України й Польщі: областями – воєводствами, районам – повітами, окремими містами.

читати повністю

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіка Польща в Україні Яцек Ключковський відповів на запитання УНІАН.

Пане посол, новообраний президент України Віктор Янукович уже кілька тижнів виконує свої обов’язки. Розумію, що ви дипломат і не можете казати все, що думаєте, але все-таки, як би ви оцінили перші його кроки?
-  Звичайно, я не можу оцінювати дії вашого президента, оскільки я дипломат. Але скажу, що ми як країна-сусід бажаємо успіхів новому президентові. Щоб він спромігся вирішити всі питання, які сьогодні стоять перед владою, аби Україна стала стабільною в політичному та економічному сенсі. В економічному – це стосується подолання кризи, відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом, налагодження високого рівня контактів з ЄС. Це те, що ми б хотіли бачити.
З приходом нової команди, відповідно, почалися нові призначення у владі. На головні посади призначають людей фактично з одного регіону – Донецького. У Польщі теж так буває?
-  Це українське рішення… Тут немає, що коментувати. Президента обрали українці, в уряду є парламентська більшість. Регіональний нахил буває в різних країнах. Наприклад, усі наші троє президенти: Валенса, Кваснєвський та Качинський після повалення комуністичного ладу в демократичній Польщі були з Гданська. Далi… »

Інтерв’ю з’явилося в Українському тижні. Розмовляв Лесь Белей.

У. Т.: Ви були безпосереднім учасником змін системи управління культурою, наприклад, в уряді Тадеуша Мазовецького. Як виглядав цей процес?
– Стисло описати цей процес неможливо. У 1989-му ми бажали долучитися до демократичних країн і встановити ринкову економіку, тобто пірнути в океан зовсім іншого світу. Проте майже нічого не знали про ці механізми. Тобто стрибали у басейн головою вниз, не запитуючи, чи є в ньому вода. Єдиною людиною, яка щось знала, був віце-прем’єр Лешек Бальцерович. Він був джерелом віри інших, зокрема й моєї. Початок 1990-х був страшенно важким для польської культури. Це час зміни економічної системи, гіперінфляція. Тому нам, людям культури, Далi… »

Телекритика: Ця мила і скромна пані має неабиякий запал. Богуміла Бердиховська – авторитетний польський публіцист, журналіст і громадський діяч – уже майже протягом чверті століття спеціалізується на дослідженні історії України ХХ століття та польсько-українських відносин

Отже, є підозра, що Богуміла Бердиховська знає про Україну та її громадян більше, ніж вони самі про себе. Нещодавно авторитетна пані знову відвідала нашу країну на запрошення Польського інституту в Києві. Читати інтерв’ю